Єдність

Продовжуємо розповідати про психологічні фактори, які заховані в архітектурі та дизайні інтер’єру. Психологи та лікарі сходяться на думці, що нестача спілкування погано позначається не лише на ментальному, але й на фізичному здоров’ї. Тут можуть допомогти кохаузинги – типологія, яка спонукає людей до соціальних контактів. Люди районів з приватною забудовою живуть більш згуртовано – це поширений стереотип серед мешканців багатоповерхівок, які часто незнайомі навіть зі своїми сусідами по сходовій клітці. Однак, як стверджує архітектор Грейс Кім, одноповерхова забудова на позбавляє від самотності.

Грейс бачить вирішення проблеми в кохаузингах – вона сама живе в одному з таких будинків, звичайно ж, архітектор спроектувала його сама. Це малоквартирна хатка з просторами для соціальних взаємодій: у внутрішньому дворі бавляться діти, а у великій їдальні, яка вміщує усіх 28 мешканців, кілька разів на тиждень готують спільні вечері.

Головна відмінність кохаузинга від інших типів гуртожитків – усвідомлення. Люди не через скруту, а навмисне відмовляються від більш ізольованого житла. Кім наводить приклад своїх сусідів Спенсера та Шейли, які вийшли на пенсію, так і не ставши батьками. Завдяки кохаузингу вони проводять час з сусідськими дітьми, доглядаючи за ними, поки батьки працюють.

Світло в єдності та дизайні інтер’єру

Одна з найрозповсюдженіших причин не лише хандри, але і більш серйозних психічних проблем – нестача сонця і, як наслідок, вітаміну D. Від цього часто страждають люди, які живуть в приміщеннях з поганою інсоляцією (притік сонячної радіації в калоріях на одиницю площі горизонтальної поверхні). «Як виглядає Ваш будинок?» – запитав психотерапевт в архітектора Ендрю Мейнарда, коли той прийшов до нього на прийом. Мейнард занадто часто відчував тривогу і не міг впоратися зі стресом. Лікар помітив, що багато пацієнтів звертаються з подібними скаргами, наприкінці зими, коли через короткий світловий день організм не отримує вітаміну D. І хоча кепське самопочуття Мейнарда було спровоковане цілим комплексом причин, архітектор в першу чергу вирішив зайнятися власним будинком.

Ендрю живе в Мельбурні, в споруді вікторіанської епохи. Взимку архітектор був змушений вмикати світло о четвертій вечора, але деякі кімнати потребували штучного світла навіть в сонячний літній день. Після розмови з лікарем, Мейнард зробив максимально велике арочне вікно з боку вулиці та змінив кольорове вирішення інтер’єру на біло-жовту гаму. Тераса на задньому дворі стала ширшою і світлішою, тепер вона має напівпрозорий дах, повністю засклений й відкриває вид на сад.

Мейнард не вважає свій будинок зразковим прикладом, який можна пропонувати усім клієнтам. В нього, як стверджує господар, не зайдеш без сонцезахисних окулярів, він знижує приватність й не є енергоефективним через занадто великі вікна. Проте в цьому конкретному випадку проект спрацював: «Мені подобається, що кожного вечора в нас є мінімум дві додаткові години денного світла, в той час як на сусідніх терасах вже горять ліхтарі. Я відчуваю зв’язок з природою та почуваюся здоровим», – стверджує щасливий Мейнард.

Більше цікавого чтива знайдете тут

А якщо Ви хочете зробити дизайн інтер’єрів чи проект будинку у Львові, чи в будь-якому куточку України, ми можемо Вам з цим допомогти.