Сучасне проектування – стилі та напрями: Деконструктивізм

Деконструктивізм – спрямування сучасної архітектури, утворене як самостійний напрямок в кінці 80-х років в Америці та Європі а потім проникло в сучасне проектування по цілому світу.

Формально кажучи, деконструктивізм – це напрям будівництва заснований на застосуванні в практиці ідей філософа-француза Жака Дерріда.  Саме його розмірковування про здатність до існування “конфліктної” архітектури, яка заперечує і скасовує саму себе, стали основою теорії деконструктивізму. Надалі ці ідеї розвинув Рем Колхас у своїй періодиці. Особливо гучно деконструктивізм заявив про себе у будівлях пожежної частини «Вітра» Захи Хадід (1993) і музею Гугенгайма в Більбао Френка Гері (1997). Саме ці будівлі і прийнято вважати основними маніфестами цього напрямку архітектури.

Загалом, сучасне проектування розглядає поняття деконструктивізму як таке, що суперечить упорядкованій раціональності модернізму та постмодернізму.

Цей напрям часто характеризується як один з найбільш візуально вражаючих і заплутаних видів мистецтва, що були розробленими коли-небудь. Деконструктивісти зосереджують основну увагу на свободі форм, а не на функціональних потребах. Вони прагнуть здивувати глядача, залишити в їхній уяві образ, який запам’ятається на довгий час, а інтер’єр в більшості випадків є ще дивнішим, ніж зовнішнє оформлення.

Сучасне проектування в стилі деконструктивізму – це чисте відображення віртуального світу з його нетрадиційними матеріалами, контрастними кольорами, взаємопроникними обсягами та нескінченними просторами.

Сучасне проектування розглядає єдиним обмеженням у свободі архітектури даного стилю суперечність загальноприйнятим законам і правилам гармонійності середовища. Віртуалізовані та чудернацькі інтер’єри своїм завданням, перш за все,  поставили намагання позбутись стереотипів. Звільнити  інтер’єри, меблі та й архітектуру загалом від нав’язливої монотонності й необхідності використання стандартизованих і повторюваних елементів. Для інтер’єрів і будівель в стилі деконструктивізму основними характерними ознаками є внутрішня напруженність форм, різкі та контрастні кольори. Саме ці елементи творять спокійне та зручне середовище радше на підсвідомому рівні аніж на рівні усвідомленного сприйняття. Найвідомішими представниками цього напряму в царині архітектури вважаються Френк Джері, Заха Хадід, Рем Кіолхаіс, Пітер Айзенман, Бернард Тмулле, Даніель Лібескінд, архітектурне бюро “Куп Хіммельблау”.

Деконструктивізм – це таке собі питання зодчих до самих себе.

Така собі задача звільнити сучасне проектування від влади популярної естетики,  антропоцентризму та корисності. І взагалі –  чи можливо створити будинок, відрікшись від майже усіх фундаментальних базисів як от: рівноваги, слідування вертикалям та горизонтальним напрямам, – тобто, таким чином, децентралізувати будову? Архітектура для деконструктивістів – це їх мова. Це «кам’яний текст», що передає ідею. І саме архітектор тут стає оповідачем, який відображає свої захоплення не словесно, а в матеріалі та формі дивовижних будівель…

Прочитати більше про сучасне проектування можна тут